Три леви уві сні
Спочатку я наведу приклад, у якому аналіз пояснює позірну відсутність афекту за такого змісту уявлення, що, здавалося б, неодмінно має викликати емоційну реакцію.
I. Вона бачить у пустелі трьох левів, один із яких сміється, але не боїться їх. Потім їй усе ж, мабуть, довелося тікати від них, бо вона хоче вилізти на дерево, однак виявляє, що її кузина, викладачка французької мови, уже нагорі, і так далі.
Аналіз дає такий матеріал: несуттєвим приводом для сну стало речення з її завдання з англійської мови: «Грива — окраса лева». Її батько носив таку бороду, що, наче грива, обрамляла його обличчя. Її викладачку англійської мови звати міс Лайонс (Lyons; lions — леви). Один знайомий надіслав їй балади Леве. Ось, отже, три леви; чому вона мала б їх боятися? Вона прочитала оповідання, у якому темношкіру людину, яка підбурила інших до повстання, переслідують із шукачами, а вона рятується, вилізши на дерево. Далі в найпустотливішому настрої постають уривки спогадів, наприклад інструкція, як ловити левів, із «Летючих листків»: «Візьміть пустелю й просійте її крізь сито — тоді леви залишаться». Далі — вельми смішний, хоча й не надто пристойний анекдот про чиновника. Його запитують, чому він не докладає більше зусиль, щоб здобути прихильність начальника, а він відповідає, що намагався туди пролізти, та той, хто стояв перед ним, уже опинився нагорі. Увесь матеріал стає зрозумілим, коли ми дізнаємося, що в день сну даму відвідав начальник її чоловіка. Він був із нею дуже люб’язний, поцілував їй руку, і вона зовсім його не боялася, хоча він «дуже велика шишка» й у столиці її країни відіграє роль «світського лева». Отже, цей лев порівнянний із левом зі «Сну літньої ночі», який виявляється столяром Снагом; такими є всі леви уві сні, яких не бояться.