Біг і поспіх уві сні

← Сонник Фрейда

Біг і поспіх уві сні

Фрагмент оригіналу — RUN01

Щоправда, як правило, дитяча сцена представлена в явному змісті сновидіння лише натяком, і її доводиться виявляти шляхом тлумачення. Повідомлення про такі приклади не може бути особливо переконливим, оскільки для таких дитячих переживань зазвичай немає жодних інших підтверджень; якщо вони належать до найранішого віку, пам’ять згодом їх уже не визнає. Право взагалі робити висновки зі снів про подібні дитячі переживання виникає у психоаналітичній роботі завдяки цілій низці обставин, які у своїй сукупності здаються достатньо надійними. Однак, вирвані зі свого контексту задля тлумачення сновидіння, такі відомості про походження сну з дитячих переживань можуть справити слабке враження, тим паче що я навіть не повідомляю всього матеріалу, на якому ґрунтується тлумачення. І все ж це не утримає мене від повідомлення таких прикладів.

I. Усі сновидіння однієї з моїх пацієнток мають характер «поспіху»: вона квапиться, щоб устигнути, не пропустити поїзд тощо. В одному сні вона повинна відвідати подругу; мати сказала їй їхати, а не йти пішки; проте вона біжить і весь час падає. — Матеріал, який виникає під час аналізу, дозволяє розпізнати спогади про дитячі ігри в поспіх (відомо, що віденці називають «Hetz» — «гонитва, поспіх»), і особливо для одного сну вказує на улюблену дітьми забаву — якнайшвидше вимовити фразу «Корова бігла, аж поки не впала», неначе це одне слово; це знову «поспіх». Усі ці невинні ігри в поспіх маленьких подруг згадуються тому, що заміщають інші, менш невинні.

Фрагмент оригіналу — RUN02

IV. Ціла сукупність дитячих спогадів, сяк-так поєднаних в одну фантазію, приховується за наступним сновидінням молодої дами.

Вона похапцем виходить із дому виконувати доручення. На Ґрабені вона раптом осідає на коліна, наче знесилившись. Навколо збирається багато людей, особливо візники, але ніхто не допомагає їй підвестися. Вона робить безліч марних спроб; нарешті, мабуть, їй це вдається, бо її саджають в екіпаж, який має відвезти її додому; слідом за нею через вікно кидають великий, важко навантажений кошик (схожий на кошик для покупок).

Це та сама жінка, яку уві сні постійно підганяють, як її підганяли в дитинстві. Перша ситуація сну, вочевидь, запозичена з видовища коня, що впав; і «падіння від знесилення» також указує на перегони. У юності вона їздила верхи, а в ще раніші роки, ймовірно, сама зображала коня. З падінням пов’язаний найраніший дитячий спогад про сімнадцятирічного сина воротаря, якого на вулиці вразили епілептичні судоми і якого відвезли додому в екіпажі. Звісно, про це вона лише чула, проте уявлення про епілептичні судоми, про «того, хто впав», набуло великої влади над її фантазією і згодом вплинуло на форму її власних істеричних нападів. — Якщо жінка бачить уві сні, що падає, то це, вочевидь, зазвичай має сексуальний сенс: вона стає «занепалою»; для нашого сну це тлумачення найменше викликає сумніви, оскільки вона падає на Ґрабені — тому місці Відня, яке відоме як променад проституції. Кошик для покупок допускає не одне тлумачення; як кошик він нагадує про численні «кошики» — відмови, які вона спершу давала своїм залицяльникам і які згодом, на її думку, отримувала сама. Із цим пов’язано й те, що ніхто не хоче допомогти їй підвестися: сама вона розуміє це як відкидання. Далі кошик нагадує про вже відомі з аналізу фантазії, у яких вона вийшла заміж за чоловіка значно нижчого за своїм становищем і тепер сама ходить на ринок по покупки. Нарешті, кошик можна витлумачити як знак прислуги. До цього додаються подальші спогади дитинства: про кухарку, яку вигнали за крадіжку; та також упала навколішки й благала. Тоді пацієнтці було дванадцять років. Потім — про покоївку, яку вигнали за зв’язок із домашнім кучером, з якою він, утім, згодом одружився. Отже, цей спогад дає нам одне з джерел візників уві сні (які, на відміну від дійсності, не піклуються про ту, що впала). Але залишається пояснити, чому кошик кидають їй услід, до того ж через вікно. Це нагадує їй про відправлення багажу залізницею, про залицяння через вікно в селі («Fensterln»), про невеликі враження від перебування за містом: як пан кидав дамі через вікно до кімнати сині сливи, як її молодша сестра злякалася, коли перехожий недоумкуватий чоловік зазирнув до кімнати через вікно. І ось за цим спливає туманний спогад, що стосується десятого року життя: про гувернантку, яка в селі розігрувала любовні сцени зі слугою дому, про які дитина цілком могла дещо помітити; її разом із коханцем «відправили», «викинули геть» (уві сні, навпаки, «кидають усередину»); до цієї історії ми підходили й багатьма іншими шляхами. Багаж, валізу прислуги у Відні зневажливо називають «сім слив» («sieben Zwetschken»). «Збирай свої сім слив і йди».